Автор: as_web@admin

День людей з історією раку — це про силу. Про надію. Про життя, яке триває попри все.

Щороку в першу неділю червня світ відзначає Cancer Survivors Day — день, коли ми згадуємо, підтримуємо і надихаємось тими, хто зіткнувся з діагнозом “рак” і продовжив свій шлях.

Це день не лише для пацієнтів. Це день і для їхніх родин, друзів, колег, лікарів, медсестер — усіх, хто поруч.

У Національному інституті раку ми не просто надаємо медичну допомогу. Ми щодня боремося — разом із нашими пацієнтами. Це не просто робота — це свідомий вибір кожного, хто тут працює. Ми знаємо, що стоїть за словами: “діагноз”, “хіміотерапія”, “ремісія”. Ми знаємо, скільки надії, тривоги й сили — за кожною історією. І ми працюємо, щоб у цих історій був шанс на продовження.

Онкоісторії — це не лише про втрати. Це й про витривалість. Про людську гідність. Про підтримку, яка тримає. І про дух, який не здається.

Сьогодні — згадайте тих, хто проходить або пройшов цей шлях.

Сьогодні ми просимо вас згадати тих, хто проходить або пройшов цей шлях – рідних, знайомих, колег. Зателефонуйте, напишіть їм кілька теплих слів, обійміть, нагадайте, що вони не самі.

Рак — не вирок. Ми бачимо це щодня. Історії, що надихають. Люди, які не здаються.

Будьмо уважні одне до одного.

Бо навіть одне добре слово — важливе.
І навіть найсильніші часом потребують опори.

19-20 травня 2025 року на базі ДНП «Національний інститут раку» відбулася надзвичайно важлива подія для української медичної спільноти — ІІІ З’їзд цитопатологів України «Оптимальна морфологічна діагностика пухлин з використанням класичних цитологічних, гістологічних і сучасних методів дослідження», організований спільно з ГО «Українська Асоціація цитопатологів».

Цитопатологія — дисципліна, що стоїть на сторожі точного діагнозу, ефективного лікування та збереження життя.

З’їзд урочисто відкрив в.о. генерального директора ДНП “Національний інститут раку”, доктор медичних наук Андрій Лукашенко, який у своєму виступі підкреслив високу актуальність і практичну значимість заходу, окреслив перспективи розвитку цитопатології як важливої фахової дисципліни та наукового напрямку.

У своїй промові Андрій Володимирович щиро подякував усім доповідачам і учасникам З’їзду за активну співпрацю, обмін досвідом і незламну професійну стійкість в умовах воєнного стану. Саме завдяки цим зусиллям відбувається постійне підвищення кваліфікації, зростання фахової спільноти та вдосконалення медичної допомоги нашим пацієнтам.

 З теплими словами привітання виступила доктор медичних наук, професор Людмила Болгова, голова ГО «Українська асоціація цитопатологів». Вона акцентувала увагу на унікальній ролі цитопатології для фахівців різних профілів — від патологоанатомів і лабораторних лікарів до лікарів загальної практики, судово-медичних експертів, біологів, студентів медичних і біологічних ЗВО, а також науковців.

Професор Болгова наголосила, що сучасна цитологічна діагностика — це не лише метод, а філософія точного, швидкого й ефективного прийняття клінічних рішень, спрямованих на збереження здоров’я, працездатності та життя українців — особливо в цей надзвичайно складний для країни період.

 У рамках трьох пленарних засідань з доповідями виступили провідні науковці й фахівці з цитопатології та суміжних напрямків. Серед них — професори Болгова Л.С., Ціп Н.П., Малишева Т.А., доктор біол. наук Зелінська Г.В., кандидат мед. наук Черненко О.Г., лікарі Боцюн П.М., Бондаренко Ю.М., Белемець Н.І., Демчук А.В., Панько М.І., Панько І.В., Рубан О.В., Бочаров В., Карпачова В.В. Кожен виступ — це внесок у фундамент безпечної й ефективної медицини.

 Підсумовуючи роботу З’їзду, професор Людмила Болгова представила звіт ГО «Українська асоціація цитопатологів» за 2023–2024 роки, який отримав схвальну оцінку. Вона також окреслила стратегічні напрямки розвитку вітчизняної цитопатології та важливі завдання, які необхідно реалізувати вже найближчим часом.

 Учасники З’їзду одноголосно підтримали рішення щодо:
• впровадження додаткових методів дослідження для максимально точної морфологічної діагностики;
• підготовки офіційного звернення до МОЗ України про необхідність базової фахової підготовки з цитопатології в системі медичної освіти.

 Важливим рішенням З’їзду стало й продовження повноважень професора Болгової Л.С. на посаді президента Асоціації ще на один рік — як визнання її лідерства, послідовності та відданості професії.

 У заході взяли участь понад 250 учасників з 5 наукових установ, 5 закладів вищої освіти, понад 20 державних медичних закладів, 3 відомчих установ та 15 приватних клінік і лабораторій. Формат офлайн та онлайн дозволив долучитися навіть фахівцям з тимчасово окупованих територій — це ще одне свідчення єдності та незламності нашої професійної спільноти.

 Учасники заходу отримали сертифікати з балами БПР:
• 30 балів за усну доповідь;
• 20 балів за стендову доповідь;
• 10 балів за участь.

 Щиро дякуємо організаторам, модераторам, доповідачам і кожному учаснику за небайдужість, професіоналізм та безперервний розвиток — саме ви творите медицину майбутнього.

Сьогодні дякуємо лікарям трансфузіологам — фахівцам, які щодня рятують людські життя.
Вони відповідають за переливання крові, заготівлю її компонентів, зберігання, контроль якості — усе те, що є критично важливим, особливо в онкології.

 Національний інститут раку щиро вітає колег з професійним святом і дякує за безцінну роботу!

 Факти, якими ми пишаємось:
    – відділення трансфузіології Інституту працює з 1962 року;
    – команда — 8 висококваліфікованих фахівців, серед них доктор медичних наук;
    – усі медичні сестри мають вищу категорію;
    – за останні 2 роки кількість донорів значно зросла;
    – закупівлю крові вдалося скоротити на 98%;
    – щороку — понад 3000 донорів;
    – понад 800 сепарацій тромбоцитів;
    – проводиться заготівля гемопоетичних стовбурових клітин для трансплантацій.

 Ваш професіоналізм, точність і самовідданість — це основа безпеки та ефективності лікування наших пацієнтів.

Бажаємо вам міцного здоров’я, сил, натхнення та нових професійних звершень!
Пишаємося вашою роботою. Дякуємо за порятунок людських життів.

Пацієнт із хондросаркомою лівої тазової кістки (G2, T2N0M0, стадія ІІВ) звернувся до нас із великим ураженням лобкової та частини клубової кістки.

Це один із найскладніших варіантів локалізації пухлин — високий ризик втрати функції кінцівки, порушення підтримки таза, серйозні наслідки для якості життя.

Але команда Науково-клінічного відділу онкоортопедії та пухлин шкіри і мʼяких тканин ДНП «НІР», який очолює Василь Остафійчук, взялася за цей виклик. Після ретельної оцінки, обговорення на мультидисциплінарному консиліумі та врахування усіх анатомічних, функціональних і онкологічних аспектів було ухвалено рішення про проведення складного хірургічного втручання: внутрішньої резекції 2–3 типу за Enneking з екстракорпоральною обробкою видаленої кістки рідким азотом і її реімплантацією.

Кожен етап операції вимагав виняткової точності й командної злагодженості: від складного доступу до таза та хірургічного вивиху стегнової кістки — для адекватної візуалізації пухлини, до ювелірної резекції ураженого сегмента та вилучення кістки без пошкодження життєво важливих структур. Обробки рідким азотом — технології, яка дозволяє знищити пухлинні клітини, зберігаючи при цьому архітектоніку кістки. І, нарешті, до точної реімплантації та фіксації обробленої кістки металоконструкціями.

Це не просто хірургія — це високоточна реконструктивна онкологія, де не було права на помилку. І саме тут проявляється професіоналізм нашої команди, зокрема професорa Анатолія Дєдкова, які щодня поєднують сучасну науку, майстерність рук і глибоке розуміння онкопатології.

Операція пройшла успішно та без ускладнень. Пацієнт уже розпочав курс реабілітації.
Цей випадок — приклад того, як завдяки знанням, досвіду та злагодженій роботі можна врятувати не лише життя, а й його якість.

Високий ризик. Висока складність. Високий професіоналізм.

Так працює команда Національного інституту раку.

Наука. Точність. Відданість. Результат.

Щиро вітаємо нашого колегу, шановного Володимира Анатолійовича Безверхнього, із заслуженим врученням Ордену Данила Галицького!

Ця висока державна нагорода — визнання особистої мужності, самопожертви та безмежної відданості справі захисту державного суверенітету і територіальної цілісності України.

Володимир Анатолійович — наш незмінний авторитет, який з 2016 року очолював амбулаторно-поліклінічне відділення ДНП «Національного інституту раку». Його професіоналізм, людяність і активна громадянська позиція стали взірцем для всіх нас. У найважчі для України часи він добровільно став до лав захисників, мобілізувавшись до Ірпінського військового шпиталю.

Пройшовши через випробування бойовими ротаціями, сьогодні Володимир Анатолійович продовжує віддано служити на посаді старшого ординатора хірургічного відділення військової частини Ірпінського шпиталю у званні майора медичної служби.

Ми пишаємося тим, що працювали й працюємо разом із Вами!

Щиро бажаємо міцного здоров’я, незламного духу та нових звершень на шляху служіння Україні!

Ваша сила — наша гордість. Ваш подвиг — наше натхнення.

Висловлюємо безмежну вдячність усім захисникам України за їхню відвагу та жертовність.

Слава Україні! Героям слава!

https://www.president.gov.ua/documents/7982024-53017

26 квітня 1986 року о 01:23 в історії людства сталася одна з найстрашніших техногенних катастроф — вибух на Чорнобильській атомній електростанції, який зруйнував четвертий енергоблок та спричинив масштабну пожежу. Ця трагедія стала переломним моментом, що докорінно змінив долі сотень тисяч людей і завдав нищівного удару по екології всього світу. Найбільші втрати понесла саме Україна, яка опинилася в епіцентрі трагедії.

У ліквідації наслідків аварії взяли участь понад 240 тисяч героїв, які, не зважаючи на загрозу власному життю, стали на захист людства від невидимого ворога — радіації. Їхній героїзм і самопожертва дозволили врятувати мільйони життів та зупинити ще більшу катастрофу.

Особливу роль на медичному фронті боротьби з наслідками катастрофи відіграв Київський інститут радіології та онкології АМНУ (нині — ДНП «Національний інститут раку»). Саме тут, під керівництвом Леоніда Петровича Кіндзельського, тодішнього Головного радіолога МОЗ України, була організована система лікування постраждалих — пожежників, військових, цивільних.

Леонід Петрович — людина рідкісного масштабу, видатний вчений, доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, академік Української Академії наук національного прогресу. Завдяки його таланту, командній підтримці та новаторському мисленню було впроваджено унікальні підходи до лікування променевої хвороби. Серед них:

• ретельний аналіз гамма-, альфа- та бета-опромінення у кожного пацієнта;
• цілодобове внутрішньовенне абсорбуюче промивання організму, що сприяло виведенню інкорпорованих радіонуклідів;
• трансплантація кісткового мозку — як останній шанс у найтяжчих випадках.

Результати перевершили очікування: вже за кілька тижнів пацієнти демонстрували відновлення кровотворення без ускладнень, що дозволяло їм повернутися до життя. Це — яскраве свідчення ефективності підходу, якого дотримувався Кіндзельський.

На жаль, лікувальні процедури, проведені у московських клініках, не давали таких результатів: пацієнти з важкими формами променевої хвороби вмирали від ускладнень, уражень легень, крові, інфекцій.

За свій внесок у медицину Леонід Петрович отримав світове визнання:

• звання «Найкращий онколог світу» (1995);
• внесений до енциклопедії «500 кращих лікарів світу»;
• титул «Людина ХХ сторіччя» за версією Міжнародного біографічного інституту;
• у 2021 році — звання Героя України (посмертно).

Ми низько схиляємо голови перед його світлою пам’яттю, його інтелектом, рішучістю, здатністю об’єднувати людей навколо великої мети — порятунку людських життів.

Висловлюємо щиру вдячність кожному ліквідатору, кожному лікарю, які стали частиною цієї титанічної боротьби. Особливу шану віддаємо співробітникам ДНП «НІР», які і тоді, і сьогодні залишаються прикладом мужності, професіоналізму та людяності:

• Професорка Оксана Іванівна Солодянникова — вже на другий день після аварії у складі медичної комісії вирушила до зони відчуження. Відзначена медаллю «За мужність та честь». Сьогодні — завідувачка Науково-клінічного відділення радіонуклідної діагностики та терапії РФП.

• Професор Валерій Еммануїлович Орел — старший науковий співробітник фізичної та біологічної дозиметрії. Сьогодні — завідувач науково-дослідної лабораторії медичної фізики та біоінженерії.
• Анна Олександрівна Губарева — лікарка-онколог, яка самовіддано лікувала постраждалих. Сьогодні — очолює відділення медичної статистики з Національним Канцер-реєстром.

• Надія Іванівна Бусленко — інженер-радіолог, яка виконувала дозиметричні вимірювання машин та пацієнтів. Сьогодні — адміністраторка з допомоги пацієнтам.

Чорнобиль — це не лише трагедія. Це історія людської гідності, жертовності, відповідальності.

Ми пам’ятаємо. Ми вдячні. Ми продовжуємо справу тих, хто рятував життя.Світла пам’ять героям. Шана живим. Слава Україні!

21–22 березня 2025 року в Кропивницькому відбулася Всеукраїнська конференція «Рак легень: комплексне лікування (мультидисциплінарний підхід)», яка об’єднала провідних фахівців у галузі торакальної хірургії та онкології.

У роботі конференції взяли участь анестезіологи Національного інституту раку, представивши дві важливі доповіді:

• «Фактори ризику розвитку післяопераційних пневмоній у пацієнтів після резекції легень» – доповідь, що базувалася на результатах оригінального ретроспективного дослідження.
• «Видалення гігантської пухлини середостіння: клінічний випадок. Погляд хірурга/онколога/анестезіолога» – спільна доповідь, що продемонструвала унікальний клінічний досвід, включаючи детальний звіт про високоризикову операцію, проведену в НІР у листопаді 2024 року.
  

З доповідями виступили лікарі-інтерни ВАІТ-1 Ірина Стабровська та Ольга Ганоль, підготувавши їх спільно з куратором Перконосом А. П. та науковим керівником відділу Лісним І. І.

Колектив НІР висловлює щиру вдячність організаторам конференції за можливість обміну досвідом та демонстрацію досягнень на такій важливій платформі.

Щороку 15 квітня світ відзначає Міжнародний день фахівця з лабораторної діагностики — професійне свято, засноване Міжнародною федерацією біомедичних лабораторних наук (IFBLS). Цього року тема свята: «Фахівці біомедичних лабораторій сприяють стійкості в клінічній діагностиці» .

Від імені Національного інституту раку щиро вітаємо команду Науково-діагностичного лабораторного центру Національного інституту раку та всіх фахівців лабораторної діагностики з їхнім професійним святом! Ваша робота — це фундамент точної діагностики, без якої неможливе ефективне лікування. Ви — ті, хто стоїть на передовій боротьби з хворобами, забезпечуючи лікарів цінною інформацією для прийняття важливих рішень.

У сучасному світі, особливо в онкології, роль фахівців лабораторної діагностики важко переоцінити. Лікарі-лаборанти щодня проводять складні дослідження, аналізуючи біологічні зразки та виявляючи патології. Їхня відповідальність, точність та професіоналізм — це запорука здоров’я наших пацієнтів.

У Науково-діагностичному лабораторному центрі НІР працюють чотири відділення, провідні фахівці яких впроваджують передові методики діагностики, забезпечуючи експертний рівень надання послуг. Окрім практичної діяльності, вони займаються науковими розробками та втілюють їх у лабораторну медицину. Також Лабораторний центр є платформою для підготовки аспірантів, а молоді лікарі-інтерни та магістри мають змогу проходити навчання, здобуваючи безцінний досвід та знання.

Ми пишаємося кожним нашим спеціалістом — їхньою відданістю справі, прагненням до вдосконалення та особистим внеском у боротьбу з раком. Їхня праця — наша гордість!

Зі святом, дорогі колеги! Бажаємо вам міцного здоров’я, професійних успіхів, нових досягнень та безмежної радості від вашої важливої роботи!