Автор: as_web@admin

Завершився важливий етап в історії нашого Інституту. Наша генеральна директорка, Олена Єфіменко, залишила свою посаду. Нам усім трохи сумно, але ми сповнені вдячності за її внесок.

Дякуємо за силу і витримку. За рішення, які було важко приймати, але необхідно. За здатність тримати Інститут у найскладніші часи. За щоденну турботу про пацієнтів, команду та зміни.

Ваше лідерство було не про посаду, а про відповідальність. Ви вміли чути й вести, захищати й ризикувати, довіряти й надихати. Цей шлях назавжди залишиться в історії Інституту, а попереду — нові горизонти.

У 2024 році в Національному інституті раку розпочалася цифрова трансформація медичних лабораторій, яка докорінно змінила якість діагностики. Ми впровадили сучасну лабораторну інформаційну систему (ЛІС), яка об’єднала всі етапи лабораторного процесу в єдину цифрову екосистему — від електронного направлення до автоматичної обробки результатів і їх передачі лікарю.

Що було раніше ?

Ми працювали з паперовими направленнями, які заповнювалися від руки. Це спричиняло помилки, втрату інформації, невідповідність пробірок стандартам. Результати також були паперовими — з ризиком втрати, помилкового трактування і, найгірше, — без гарантії конфіденційності. Усе це створювало небезпеку для пацієнта і втрату дорогоцінного часу для лікаря.

Що маємо тепер?

Електронна реєстрація направлень, контрольований і безпечний забір біоматеріалу, маркування проб штрих-кодами, інтеграція з аналітичним обладнанням — прилади автоматично отримують завдання на дослідження. Результати передаються лікарю миттєво після підтвердження лаборантом і зберігаються в електронній картці пацієнта. Ми маємо електронний журнал, контроль якості на кожному етапі та повну прозорість процесу.

Цифровізація через ЛІС, це не просто технологія – це інструмент довіри. Це виключення випадковостей, помилок і втрат. Це — комфорт і впевненість у кожному кроці: для лікаря, для лаборанта, для пацієнта.

Головна мета, якої ми досягли завдяки цифровій трансформації: БЕЗПЕЧНІСТЬ. ЯКІСТЬ. ШВИДКІСТЬ.

І це лише початок!

Відділення трансфузіології Національного інституту раку працює з 1962 року як стратегічний підрозділ, що забезпечує заготівлю, перероблення та зберігання донорської крові для всіх клінічних відділень закладу.

Важливі зміни!

У 2023 році відбулася реорганізація відділення.

А у 2024-му, завдяки підтримці благодійників, розпочалася масштабна модернізація. Фонд допомоги онкохворим дітям «Краб» ініціював та розпочав капітальний ремонт приміщень, який став першим ремонтом за 63 роки існування відділення — Лікарняного банку крові!  Застарілі дерев’яні вікна не забезпечували належної теплоізоляції, а приміщення потребували оновлення.

Що вже зроблено? Відремонтовано 90% приміщень, зокрема:

• кімнату відпочинку донорів;
• кімнату зберігання компонентів крові;
• експедицію;
• центрифужну;
• операційну;
• утилізаційну;
• коридори та кімнату для персоналу.

Зараз триває ремонт вхідної групи та двох кабінетів, зокрема кабінету завідувачки відділення, які також фінансує БФ «Краб».

Вдячність нашим благодійникам та всім партнерам за вагому допомогу!

Компанія «ХіМеК» передала:

• автоматичні імуноферментні аналізатори «Hipro»;
• гематологічний аналізатор «Sysmex XP-300»;
• запаювач ПВХ трубок.

Благодійний фонд «Запорука» забезпечив:

• холодильники для зберігання крові;
• три механічні екстрактори;
• крісла для донорів та інші меблі.

ГО «ДонорUA» надала:

• електронні ваги;
• чотири тумбочки.

ГО «Агенти крові», щосереди підтримують донорів:

• зустрічають у відділенні;
• консультують;
• пригощають круасанами від Кафе-кондитерської HONEY.

Благодійний фонд «Краб» кожного дня пригощає донорів:

• цукерками виробництва Житомирські ласощі;
• забезпечує: чай, каву, воду, печиво, цукор, стаканчики та мішалочки.

Результати, які надихають! За останні два роки кількість донорів значно зросла. Це дозволило скоротити закупівлю донорської крові на 98%, що зекономило пацієнтам близько 2 мільйонів гривень.

Національний інститут раку у грудні 2024 року отримав новітню МРТ-систему Vantage Galan 3Tесла Supreme Edition від Canon Medical (Японія)!

Це стало можливим завдяки підтримці Міністерства охорони здоров’я України.

Апарат встановлено у спеціально обладнаному приміщенні відремонтованого крила інституту, де створені всі необхідні умови для ефективної роботи обладнання та комфортних умов для пацієнтів. Завершуються останні налаштування та навчання персоналу. Уже зовсім скоро ми зможемо розширити діагностичні можливості для наших пацієнтів!

Що дає ця МРТ-система?

• Точну діагностику онкологічних захворювань черевної порожнини та органів малого таза.
• Розширені можливості нейроонкологічних досліджень.
• Високоякісні МРТ-дослідження для дітей.

Висловлюємо щиру подяку Міністерству охорони здоров’я України за підтримку!
Це обладнання – ще один важливий крок у боротьбі з онкологічними захворюваннями.

Слідкуйте за оновленнями – відкриття вже зовсім скоро!

Візит Першої леді України Олени Зеленської та Президентки Молдови Майї Санду до «Школи Супергероїв», що функціонує на базі Національного інституту раку, став потужною підтримкою для наших юних супергероїв. Попри складне лікування, ці діти залишаються сильними, продовжують навчатися, демонструючи вражаючу мужність і прагнення до знань.

Ця подія наголосила на важливості міжнародної співпраці та взаємної підтримки в непростих обставинах. Школа Супергероїв, яка дає змогу дітям отримувати освіту навіть під час лікування, є прикладом людяності та турботи про майбутнє покоління.

Подібні ініціативи демонструють, що медичні установи можуть бути не лише місцем лікування, а й простором для розвитку, де кожна дитина має шанс зберегти віру в себе та у своє щасливе майбутнє.

Особливим моментом став урок, присвячений Дню Соборності України, що символізує єдність українського народу та нагадує про силу міжнародної солідарності.

Ми щиро дякуємо нашим почесним гостям за увагу та підтримку цієї важливої ініціативи.

17 січня 2025 року в MEDIA CENTER UKRAINE обговорювались важливі зміни, які плануються в Національному календарі профілактичних щеплень на 2026 рік.

До обговорення долучилися:
        –      Ігор Кузін, Заступник Міністра охорони здоров’я, головний державний санітарний лікар України;
        –      Федір Лапій, Голова Національної технічної групи експертів з питань імунопрофілактики (НТГЕІ);

• Вероніка Пацко, завідувачка відділення клінічної онкології 2, клінічний онколог Національного інституту раку.

Ключовий пункт обговорення – впровадження обов’язкової вакцинації проти ВПЛ.

Це щеплення планують робити дітям до 15 років для профілактики раку шийки матки та інших онкологічних захворювань, викликаних вірусом папіломи людини.

Чому це важливо?

ВПЛ – одна з найпоширеніших інфекцій, що передається статевим шляхом, і є основною причиною раку шийки матки. Щороку це захворювання забирає тисячі життів у всьому світі.

Переваги вакцинації:

• зниження захворюваності на рак шийки матки на 70% серед вакцинованих;
• захист від інших онкологічних хвороб, пов’язаних із ВПЛ;
• значне покращення загального стану здоров’я населення.

Цей крок є важливим для охорони здоров’я в Україні та відповідає рекомендаціям ВООЗ.

Інвестуючи в профілактику сьогодні, ми зберігаємо здоровʼя майбутніх поколінь!

Разом до здорового майбутнього!

Засноване у 1971 році, відділення пухлин голови та шиї «НІР» є першим та провідним в Україні центром з діагностики та лікування онкологічних захворювань цієї локалізації.

Ми надаємо пацієнтам високоспеціалізовану медичну допомогу, застосовуючи найсучасніші методи, включаючи мікрохірургічні реконструктивні операції з використанням 3-D моделювання та малоінвазивні трансоральні операції з використанням СО2-лазера та системи відеоендоскопії з флюорисцентною візуалізацією Rubina NIR ICG, зокрема:

• операції при пухлинах ротової порожнини, ротоглотки, гортані та гортаноглотки різного обсягу, у тому числі трансоральні мікрохірургічні СО2-лазерні резекції, а також малоінвазивні ендоскопічні резекції із застосуванням системи флюорисцентної візуалізації Rubina NIR ICG;
• хірургічні втручання при новоутвореннях порожнини носа та приносових пазух. При великих пухлинах, що поширюються на основу черепа виконуються краніо-фаціальні резекції;
• операції при пухлинах очної ямки та повік;
• хірургічні втручання при новоутвореннях крило-піднебінної та підскроневої ямок;
• операції при пухлинах слинних залоз, щитоподібної залози. При операціях на привушній слинній залозі, у разі потреби, виконується мікрохірургічна реконструкція лицевого нерва;
• реконструктивно-відновні хірургічні втручання після видалення злоякісних новоутворень голови та шиї із застосуванням регіонарних та мікрохірургічних тканинних клаптів;
• реконструкція нижньої та верхньої щелеп аутологічними тканинами (малогомілковий кістково-шкірний клапоть, лопатковий кістково-м’язовий клапоть, інші) та алогенними матеріалами із застосуванням технології CAD-CAM.

Команда висококваліфікованих спеціалістів.

Відділ очолює доктор медичних наук, провідний науковий співробітник, Заслужений лікар України — Кравець Олег Володимирович. Під його керівництвом працює висококваліфікована команда, що включає досвідчених отоларингологів-онкологів, щелепно-лицевих хірургів та хірургів-онкологів.

Завдяки мультидисциплінарному підходу забезпечується якісне виконання найскладніших оперативних втручань з використанням передових методів реконструктивної та малоінвазивної хірургії. Це дозволяє отримати оптимальні функціональні та естетичні результати, гарантуючи пацієнтам високу якість життя, навіть після розширених операцій. Сучасне медичне обладнання, яким оснащено відділ, забезпечує високу точність виконання найскладніших операцій та сприяє швидкому відновленню пацієнтів.

Досвідчена старша медична сестра Пиндюра Валентина Сергіївна керує колективом середнього та молодшого медичного персоналу, який організовує якісну підготовку пацієнтів до операцій та дбайливий післяопераційний догляд у відділі, що розрахований на 30 ліжок.

У 2024 році спеціалістами відділу було виконано 1207 операцій, що на 330 більше, ніж у 2023 році. Для нас це не просто статистика — ми пишаємося самовідданою працею працею та професіоналізмом наших лікарів.

Наукові дослідження та інновації.

Наукові співробітники відділу працюють над науковим проєктом дослідження прогностичного та предиктивного значення епігенетичних біомаркерів (мікроРНК) у хворих на плоскоклітинний рак голови та шиї.

На базі відділу проводяться курси стажування «Актуальні питання лікування пухлин голови та шиї». Проходять навчання та набувають практичного досвіду два лікарі-інтерни.

Нагадуємо, що пацієнти ДНП «НІР» можуть безоплатно отримати медичні послуги з діагностики та лікування за електронним направленням від сімейного чи лікуючого лікаря.

Довіряйте своє здоров’я професіоналам!

Вчора, на першій апаратній нараді 2025 року ми визначили головні напрямки роботи Національного інституту раку на цей рік. Основний акцент – на пацієнтоорієнтованість, комунікативні навички, етику та деонтологію.

Відповідальна за дотримання етичних стандартів Дарина Сорокіна наголосила: “Комфорт і довіра пацієнтів – це фундамент нашої роботи.” Ми розуміємо, що якісна медична допомога – це не лише сучасні технології та передові методи лікування, але й людяний підхід до кожного, хто звертається до нас за допомогою.

У 2025 році ми прагнемо досягти нового рівня у забезпечені пацієнтоорієнтованої допомоги і продовжуємо працювати заради :

   •   вдосконалення комунікаційних навичок нашого персоналу, щоб кожен пацієнт відчував себе почутим і зрозумілим;

   •   посилення індивідуального підходу до лікування, залучаючи пацієнтів до обговорення плану терапії;

   •   створення комфортного та безпечного середовища для всіх наших пацієнтів.

Злагоджена комунікація, повага до кожного пацієнта та високі етичні стандарти – це ті цінності, які ми сповідуємо і які визначають обличчя нашого Інституту. Ми впевнені, що тільки так можна досягти не лише ефективного лікування, але й зробити цей процес людяним і підтримуючим.

Ми працюємо для вас і заради вас!

Професор Людмила Севастянівна Болгова багато років присвятила удосконаленню цитологічної діагностики пухлин різних локалізацій. Її плідна наукова діяльність включає видання 3 монографій і 7 навчальних посібників для лікарів-цитопатологів, фахівців клінічної лабораторної діагностики, патологоанатомів та онкологів. Один із цих посібників — «Цитоморфологічна діагностика пухлин людини» — здобув перше місце в номінації «Краще наукове видання 2023 року» в Україні.

За свою кар’єру професор Болгова опублікувала понад 400 наукових праць, підготувала більш ніж 200 лікарів-цитопатологів та стала автором 4 патентів на винаходи.

Вона активно навчала молодих фахівців, проводячи систематичні заняття з діагностики пухлин різних локалізацій, зокрема гінекологічних, молочної залози, щитоподібної залози, легень, печінки, кишківника, середостіння, кісток та м’яких тканин.

У 2015 році за ініціативи Людмили Севастянівни було створено Українську асоціацію цитопатологів (УАЦ) за підтримки лабораторії CSD. З моменту заснування асоціації професор Болгова обіймає посаду її Президента. У 2022 році УАЦ стала членом Європейської асоціації цитопатологічних товариств, що підкреслює її внесок у розвиток світової науки.

Людмила Болгова є рецензентом міжнародного фахового журналу «Acta Cytologica». Під її керівництвом організовано та проведено 9 науково-практичних конференцій і 2 з’їзди для лікарів-цитопатологів та патологоанатомів України. На цих заходах висвітлювалися нові методи цитологічної діагностики пухлин, результати скринінгу раку шийки матки, імуноцитохімічні дослідження та інші наукові розробки.

Останні роки наукова діяльність професора Болгової зосереджена на фундаментальному вивченні раку легенів. Виконана під її керівництвом науково-дослідна робота з вивчення гістологічних та імуногістохімічних особливостей росту недрібноклітинного раку легенів має на меті визначення причин безсимптомного початку хвороби, пізньої діагностики та високої смертності. Результати досліджень будуть подані до Комітету міжнародної гістологічної класифікації пухлин легенів ВООЗ для врахування у нових виданнях класифікації.

У 2024 році, за Указом Президента України, професору Людмилі Севастянівні Болговій було призначено довічну стипендію як видатному діячеві охорони здоров’я України.

Едуард Олександрович — один із провідних спеціалістів у галузі пластичної та реконструктивної урології, розробив і втілив оригінальні, високоефективні методи лікування в онкоурології, урогінекології, урології та дитячій урології, які нині застосовуються в Україні та за її межами.

Вперше в Україні запровадив ендоскопічні оперативні втручання при аденомі передміхурової залози, раку сечового міхура та стриктурах сечовипускного каналу.

У 1993 році вперше в Україні та серед країн колишнього Радянського Союзу успішно провів операцію з приводу раку сечового міхура, під час якої, замість видаленого міхура створив артифіційний сечовий міхур із тонкої кишки. Ця операція започаткувала новий – «органозамісний» напрям лікування хворих на рак сечового міхура. Створення артифіціального сечового міхура за оригінальною методикою (double-U) суттєво вплинула на якість життя та відновлення працездатності пацієнтів.

Його оригінальні розробки оперативних втручань при раку нирки, уретерогідронефрозі, стриктурах уретри та сечоводу, доброякісній гіперплазії передміхурової залози та ін. отримали міжнародне визнання.

Окремим досягненням стала розробка та впровадження в клінічну практику нефрометричної системи – NCIU (Національний інститут раку України) нефрометрія. На основі цієї нефрограми формуються показання до органозберігаючої тактики лікування, важливим показником якої є кількість функціонуючої паренхіми нирки, а не величина пухлини. Ця нефрометрична система пройшла валідацію в Європейських клініках і лягла в основу українських стандартів лікування.

Основні напрямки науково-практичної діяльності:

   • розробка та вдосконалення способів відведення сечі після цистектомії при комбінованому лікуванні хворих на інвазивний рак сечового міхура;

   • пошук шляхів зменшення інвалідизації хворих з локалізованим раком нирки на основі розробки та оптимізації інноваційних методів діагностики, органозберігаючих оперативних втручань та неоад’ювантної таргентної терапії;

   • вдосконалення комплексних підходів до лікування пухлин верхніх сечовивідних шляхів на основі розробки органозберігаючих та органозамісних оперативних втручань;

   • запровадження методів фокальної терапії при пухлинах сечостатевої системи.

В 1989 році перший з Українських урологів зробив доповідь на Європейському урологічному конгресі (Амстердам) на тему – «Інтрауретеральна пластика – новий спосіб моделювання мегауретера».

​ Автор 558 наукових робіт, у тому числі 4 монографій та 36 патентів на винаходи, підготував 3 докторів медичних наук, 12 кандидатів наук. Являється головою спілки «Онкоурологів України», дійсним членом Американської онкологічної асоціації, Європейської асоціації урологів, Міжнародної спілки урологів, Української асоціації онкоурологів та ін.

Шановні друзі!

Від щирого серця вітаю Вас і Ваші родини з Різдвом Христовим та Новим роком!
Цьогорічні Різдвяні й Новорічні свята хай принесуть у Ваші серця світло надії та незламної віри: у мир, у перемогу, у щасливе й достойне майбутнє нашої України.

Бажаю Вам і Вашим рідним тепла, затишку й душевного спокою. Нехай яскрава Вифлеємська зірка освітлює Ваш шлях, даруючи благополуччя, радість і любов.

Нехай 2025 рік стане роком довгоочікуваного миру, перемоги та відродження нашої Батьківщини. Обіймів, світла, тепла й часу на те, що важливе!

Разом – ми сила! Разом – ми відбудуємо нашу Україну!

З повагою, Олена Єфіменко

За ініціативи народного депутата України Валерій Зуб на базі ДНП «Національний інститут раку» у змішаному форматі (офлайн та онлайн) відбулася робоча нарада заступників голів мультидисциплінарних робочих груп (МРГ) МОЗ України з розробки галузевих стандартів, а також керівників проєктів із розробки клінічних протоколів.

До складу МРГ МОЗ України входять усі завідувачі науково-клінічних підрозділів ДНП «Національний інститут раку».

Нараду провів перший заступник Міністра охорони здоров’я України Сергій Дубров.

Генеральний директор ДНП «НІР» Олена Єфіменко привітала учасників заходу, наголосивши на надзвичайній важливості оновлення та вдосконалення галузевих стандартів для підвищення ефективності діагностики та лікування онкологічних хворих, особливо в умовах воєнного стану. Вона підкреслила необхідність залучення професійних асоціацій для досягнення продуктивніших результатів.

Активну участь у роботі наради взяли:

• Євгеній Гончар, начальник відділу з формування політики у сфері програми медичних гарантій та медичного забезпечення Департаменту медичних послуг МОЗ України;
• Наталія Острополець, державний експерт експертної групи з розвитку медичних послуг Директорату медичних послуг МОЗ України.

Загалом у нараді взяли участь 27 фахівців-експертів із розробки галузевих стандартів.

Оксана Гуленко, начальник управління стандартизації медичної допомоги та раціональної фармакотерапії ДП «ДЕЦ МОЗ України», представила успішні напрацювання заступників голів МРГ, більшість із яких є фахівцями ДНП «НІР».

За 2024 рік експертами МРГ було опрацьовано близько 30 нозологій, за якими оновлені й затверджені наказами МОЗ України галузеві стандарти медичної (онкологічної) допомоги, а також розроблені клінічні настанови. Водночас було відзначено недостатню активність двох МРГ — з дитячої онкології та раку легень, що потребує перегляду складу цих робочих груп.

Під час наради було ухвалено такі рішення:

1. Внести зміни до складу МРГ за нозологією «Рак легень», зокрема замінити заступника голови МРГ. Пропозиції надати від ДНП «НІР».
2. Залучити професійні асоціації до розробки галузевих стандартів, доручивши їм моніторинг міжнародних рекомендацій і настанов із подальшим внесенням пропозицій щодо оновлення стандартів медичної допомоги.
3. Переглянути кількість оновлених стандартів і можливість розробки клінічних протоколів/настанов для рідкісних (орфанних) патологій з урахуванням пріоритетності, статистичних даних Національного канцер-реєстру України та інших чинників.
4. Проводити робочі наради МРГ щоквартально для підвищення ефективності їхньої діяльності.

Загалом робота заступників голів МРГ із розробки стандартів медичної допомоги за 2024 рік була оцінена позитивно.

Наступна нарада запланована на березень 2025 року на базі ДНП «Національний інститут раку».

Підготувала в.о. ученого секретаря Наталія Банковська