Автор: as_web@admin

18 грудня 2021 року о 9:00 відбудеться “III Школа пацієнтів з меланомою”.
Участь у заході безоплатна.
Конференція відбудеться у форматі онлайн.
Фахівці Інституту запрошують пацієнтів що мають діагноз меланома, їх родичів та друзів, а також колег, лікарів різних спеціальностей. Програма конференції майже готова та буде опублікована згодом.
Щоб взяти участь у заході перейдіть, будь ласка, за посиланням нижче.
https://oncoderm.com.ua/3rd-school?fbclid=IwAR0K3bSXF1S_iHQ4HHmoTJ-PJNXat_Lez0ETurHp2j38TOaGl2sIz0ypyoc

Наш фахівець, Бакай Ольга Олексіївна – лікар ультразвукової діагностики вищої категорії, лікар-радіолог Національного інституту раку, к.мед.н.Взяла участь у проекті від компанії Health Hub
Тема заходу: “ДИФЕРЕНЦІЙНА ДІАГНОСТИКА КІСТОЗНИХ УРАЖЕНЬ ЯЄЧНИʲ”³део за посиланням.

У квітні 2021 року на виконання Указу Президента України, була прийнята Національна стратегія зі створення безбар’єрного простору, що була розроблена в межах ініціативи першої леді Олени Зеленської «Без бар’єрів».
Стратегія розрахована до 2030 року і передбачає усунення бар’єрів у шести основних напрямках.
Перший — фізичний, він включає розроблення єдиних архітектурних стандартів. Це означає, що все наше навколишнє середовище (будівлі, вулиці, тротуари, транспорт) має бути фізично доступним для всіх людей, зокрема для маломобільних груп населення (люди з інвалідністю, люди старшого віку, батьки з маленькими дітьми тощо).
Другий — суспільний і громадянський, який передбачає створення рівних можливостей для активної участі людей у громадському житті. Це означає, що кожна людина за такого підходу має відчувати себе вільною у своєму самовираженні, що її не будуть засуджувати через якісь її ознаки. А, навпаки, різність кожного з нас вкупі посилюватиме й розвиватиме наше суспільство.
Третій — економічний. І це означає забезпечення таких умов, за яких людина може працевлаштуватись і відчувати себе захищеною від проявів дискримінації. Також у межах цього напряму передбачається створення можливостей для отримання фінансових та інших ресурсів для того, щоб займатися підприємництвом.
Четвертий — освітній. З нього, певно, і варто було б почати, адже все починається з освіти: у кожної людини має бути вільний доступ до якісної освіти, причому впродовж усього її життя. Власне, якраз цим держава і буде опікуватися в межах цього напряму.
П’ятий — цифровий, та сфера, без якої неможливо уявити наше життя у ХХІ столітті. Цифрова безбар’єрність передбачає доступ усіх соціальних груп до всіх послуг, що є онлайн, та власне до інтернету.
І шостий — інформаційний. У межах цього напряму планується створити такі умови, за яких люди, незалежно від своєї мобільності, функціональних порушень чи комунікативних можливостей, зможуть отримувати доступ до інформації та користуватись усіма необхідними технологіями.
Усунення бар’єрів також передбачає роботу з міфами та стереотипами щодо тих чи інших груп населення.
В 2021 році усі разом, ми будуємо безбар’єрне та відкрите суспільство, де кожен відчуває, що до нього ставляться з повагою попри будь-які ознаки й статуси, і знає, що у нього є рівний доступ до можливостей, має перспективи для розвитку.

В рамках Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору, керівники підрозділів НІР відвідали захід “Година безбар’єрності у Міністерстві охорони здоров’я”
Знайомство з оновленими нормами толерантного спілкування, допоможе лікарям бути коректними у своїх висловлюваннях та комунікації з пацієнтами.
Співробітники інституту ознайомились з «Довідником безбар’єрності» https://bf.in.ua/rules/
Що включає в себе безбар’єрність?
Безбар’єрність включає в себе Доступність, Прийняття та Залучення
Як правильно говорити про людину, яка має інвалідність?
Єдиним коректним терміном сьогодні є «людина (особа) з інвалідністю».
Який головний принцип безбар’єрної мови?
Головний принцип безбар’єрної мови є «Спочатку говоримо про людину, а не про її риси».
Хто належить до маломобільних груп населення?
Маломобільні групи — люди, які відчувають труднощі при самостійному пересуванні, комунікації або одержанні якихось послуг.
Як правильно говорити про жінку, яка має темну шкіру?
Єдиним коректним терміном сьогодні є «Темношкіра».
Як коректно назвати людину, яка живе на вулиці?
Єдиним коректним терміном сьогодні є «Бездомна людина».
Як правильно говорити про людину, яка має синдром Дауна?
Єдиним коректним терміном сьогодні є «Людина із синдромом Дауна».
Дізнатись більше про проект “Безбарєрність”, вивчити новий словник
можна за посиланнями.
https://bf.in.ua/glossary/
https://bf.in.ua

Фахівці Національного інституту раку МОЗ України склали анкети, що допоможуть перевірити, які обстеження і як часто варто проходити, щоби зберегти своє здоров’я.

Більшість форм раку можна вилікувати на початкових стадіях. Наприклад, рак молочної залози на I стадії виліковний у 95% жінок.

Натомість кожній четвертій жінці в Україні рак грудей діагностують вже на ІІІ-ІV стадії, коли ефективність лікування значно знижується.

Схожа ситуація і зі здоров’ям чоловіків: у 21% випадків рак простати виявляють вже на метастатичних стадіях. 

Обстеження для жінок 20-29 років

Дівчатам необхідно проходити клінічне обстеження грудних залоз – 1 раз на рік – та цитологічну діагностику (ПАП-тест) на рак шийки матки – з 21 року – 1 раз на 3 роки.

Є ще низка обстежень і консультацій, що необхідно планувати жінкам 30+.

Жінкам 30-39 років треба проходити

• клінічне обстеження грудних залоз – 1 раз на рік;
• цитологічну діагностику (ПАП-тест) та тест на вірус папіломи людини (ВПЛ-тест) – 1 раз на 5 років.

Жінкам 40-49 років треба проходити

• клінічне обстеження грудних залоз – 1 раз на рік;
• мамографію – 1 раз на 2 роки;
• цитологічну діагностику (ПАП-тест) та тест на вірус папіломи людини (ВПЛ-тест) – 1 раз на 5 років.

Жінкам від 50 років та старшим треба проходити

• клінічне обстеження грудних залоз – 1 раз на рік;
• мамографію – 1 раз на 2 роки
• колоноскопію – 1 раз на 5 років.

Після 60 років інші обстеження призначає сімейний лікар чи терапевт за потребою.

Чоловікам 40-49 років треба проходити

• огляд у уролога – 1 раз на рік.
• після огляду лікар може призначити аналіз крові на ПСА-тест (простат-специфічний антиген).

Чоловікам від 50 років треба проходити

• огляд у уролога – 1 раз на рік.
• після огляду лікар може призначити аналіз крові на ПСА-тест (простат-специфічний антиген).
• колоноскопію – 1 раз на 5 років.

Після 60 років інші обстеження призначає сімейний лікар чи терапевт за потребою.

Важливо: якщо ви помітили будь-які зміни у своєму здоров’ї – негайно зверніться до свого сімейного лікаря чи терапевта. Він спрямує вас на відповідні обстеження чи до вузького спеціаліста.

Планові обстеження ви можете пройти як у приватних клініках, так і нашому державному Національному інституті раку за адресою: 
вулиця Михайла Ломоносова, 33/43, Київ. 
Тел для довідок: 044 293 2130

Обов’язково з дотриманням усіх правил, санепідемнорм та оформлення належної документації в операційній сьогодні працюють спеціалісти, курсанти, інтерни, гості та стажери відділення онкоколопроктології.
Тривають щоденні майстер-класи у природній, невимушеній робочій атмосфері зі своїми складнощами, особливостями лікування наших хворих.
Щодня 5-6 різнопланових операцій, які виконують онкохірурги відділення.
Анестезіологічна служба НІР завжди викликає захоплення і працює з нами у симбіозі!
Особливо радують досягнення наших молодих колег, які володіють лапароскопічними технологіями та навичками складних реконструктивних оперативних втручань!
Цього тижня у нас в гостях на стажуванні, онкохірург з Тбілісі, лікар одного зі шпиталів Міноборони, шпиталю Держприкордонслужби, двоє хірургів зі Львова, колеги з Івано-Франківська.
Фахівці відділення онкоколопроктології завжди раді поділиться досвідом та знаннями!
Завідувач відділення Віталій Звірич

Шановні колеги!
9-10 грудня 2021 року відбудеться майстер-клас “Лапароскопія в хірургії раку шлунка”
Очна форма навчання !
Майстер-клас проводить: д. мед. н., провідний онкохірург вищої кваліфікаційної категорії, член Міжнародної асоціації хірургічної гастроентерології та онкології (IASGO) – Лукашенко Андрій Володимирович
Місце проведення: Національний інститут раку (м. Київ, вул. Ломоносова 33/43).
АСИСТУВАННЯ В ОПЕРАЦІЙНІЙ З АВТОРОМ
ПРОГРАМА КУРСУ:
1. Сучасні підходи в лікуванні рака шлунку
2. Сучасні підходи в лікуванні інших злоякісних пухлин шлунка (ГІСТ, НЕП та ін)
3. Особливості анатомічної топографії при лапроскопічних операціях.
4. “Жива хірургія” рак шлунка – лапароскопічні резекціі із Д2 л/дисекцією
Унікальна методика, авторський майстер-клас, Лекційна частина «Жива хірургія»
Після закінчення курсу видається міжнародний Сертифікат CSI, учаснику нараховується 20 балів для врахування їх при атестації на присвоєння (підтвердження) лікарської кваліфікаційної категорії відповідно до наказу
МОЗ України від 22.02.2019 № 446)
Участь: 5500 грн
Зареєструватися можна за посиланням: https://docs.google.com/forms/d/15bNRU6w_7HmMaZUiqCA7EyG9G5v0W7KcLuKFjhyn7gA/edit

Про роботу нашого онколога-хірурга, Сергія Сікачова з відділення пухлин печінки, підшлункової залози та онковаскулярної хірургії.Розповідає Державний офіс ВООЗ в Україні, в рамках ініціативи ЄС та ВООЗ щодо розвитку системи охорони здоров’я в Україні.

Стаття є частиною серії історій, що демонструють роботу українських медичних працівників.
Текст статті тут

Благодійний фонд «Квітна» передав науково-дослідній лабораторії Національного інституту раку нове обладнання на суму 57 450, 45 грн. На передачі були присутні директор Інституту раку Андрій Шипко, завідувач лабораторії Наталія Храновська та директор фонду «Квітна» Григорій Колодач.

Це придбання стало можливим завдяки співпраці з «Аптекою Доброго Дня» та допомозі кожного з вас.
Адже саме завдяки благодійним внескам у скриньки, що розміщувалися в аптечних точках, ми змогли своєчасно закрити дуже актуальну потребу лабораторії в обладнанні. На зібрану суму вдалося придбати лабораторну медичну центрифугу LMC-300 та необхідний для неї ротор R-12/15.

«Від імені Інститут хочу подякувати незмінному нашому партнеру та другу – Благодійному фонду «Квітна». Ваша регулярна допомога, підтримка, турбота про те, щоб в Інституті раку було необхідне обладнання, нові медичні технології – це великий внесок у здоров’я наших людей. Дякую Вам за це!», – з радістю наголосив директор НІР Андрій Шипко.

«Зі своєї сторони хочу сказати, що нам насправді дуже приємно допомагати Інституту раку. Наша допомога, можливо, не така глобальна, як би цього хотілося. Але ми стараємося робити це регулярно та докладаємо багато зусиль, аби закривати максимум потреб НІР. Обов’язково хочу згадати про нашого незмінного партнера «Аптеку Доброго Дня», завдяки співпраці з якою нам і вдалося зібрати необхідні кошти та придбати це обладнання», – зазначив Григорій Колодач, директор БФ «Квітна».

Більше про обладнання та його актуальність розповіла завідувач лабораторії Наталія Храновська: «В свою чергу з великою шаною хочу висловити слова вдячності фонду «Квітна» та «Аптеці Доброго Дня» за таку дуже своєчасну допомогу. У нас вийшов з ладу цей прилад в лабораторії, тобто у нас зламалася центрифуга, і тут ми отримуємо дзвінок від фонду з пропозицією придбати необхідне обладнання для лабораторії. Це загальнолабораторне обладнання, з якого починається будь-яка методика. Це первинна обробка біологічного матеріалу, і від якості цієї первинної обробки залежить і якість самої методики – будь-якої, чи то імунологічної, чи то молекулярно-генетичної тощо. А зрештою – коректної діагностики, правильного діагнозу та своєчасного лікування пацієнтів. Тепер я можу бути спокійною за первинну обробку біоматеріалу в лабораторії, і можу сказати, що ми точно будемо робити це своєчасно, швидко і з гарною якістю. Дуже Вам дякую!».

До відділення онкоурології звернувся пацієнт М.61 рік, з Херсонської області.
Анамнез життя:
Пацієнт М. пережив три інфаркти міокарду (04.2009; 07.2009; 08.2020) ;
Інсульт – 2011 (без наслідків);
01.2018 була операція – протезування черевного відділу аорти.
Пацієнт регулярно проходив обстеження всього організму.
Під час проведення профілактичного УЗД у нього було виявлено  пухлину правої нирки.
Під час дообстеження у відділенні Національного інституту раку, встановлено клінічний діагноз.
Основний: T-r (2 пухлини) правої нирки сT2 N0 M0 Gх ст ІI, кл.гр 2.
Супутній: Кісти нирок. 
Перенесений у минулому інфаркт міокарда. ІХС:
Стенокардія напруги ІІ ФК. Післяінфарктний (04.,07.2009; 08.2020) кардіосклероз. 
Аортосклероз. 
Гіпертонічна хвороба ІІІ ст. 
Відносна мітральна, тристулкова недостатність. 
Помірна міокардіальна недостатність – ФВ 47 %. 
Помірна гіпертензія в легеневій артерії. 
Наявність аортокоронарного шунтового трансплантата. 
Стан після АКШ-3 + МКШ-1 у 2009. СН ІІ А ст. ФК (по NYHA): ІІІ ст.
Резекція черевного відділу аорти, протезування черевного відділу аорти (01.2018). ГПМК (2014).

Під час засідання мультидисциплінарного консиліуму колектив фахівці постановив:
Провести резекцію правої нирки у плановому порядку
ASA – IV

Склад операційної бригади:
Хірург: проф. Е.О. Стаховський;
Анестезіолог: О.В. Мельник;
Колектив медичних сестер операційних.
Операція тривала 70-хв.

Після операційний перебіг без особливостей 
Дренаж видалено на 3 день після операції.
Діурез до 2200 мл
Пацієнта М. виписали  у задовільному стані додому, проходити подальше лікування. 
Бажаємо йому міцного здоров’я та довголіття.

Рання діагностика новоутворень, догляд за власним організмом  – рятує життя!

Протягом 2021 року спеціалісти Національного інституту раку провели декілька виїзних майстер-класів з використанням сучасної лапароскопічної апаратури для хірургічного лікування злоякісних пухлин прямої кишки.
Майстер-клас проводили команда експертів хірургів Національного інституту раку та фахівці лікарні швидкої медичної допомоги м.Львова.
Зубарєв Микола  – хірург онколог який проходив річне стажування у клініці Severence у Сеулі (Південна Корея), університетському шпиталі Aintree у Ліверпулі (Великобританія), Memorial Sloan Kettering Cancer Center, Нью-Йорк (США).
Хворостовський Руслан хірург – онколог.
Лікарі лікарні швидкої медичної допомоги м.Львова.
Кушнірук Олексій
Адріан Квіт
Максимів Олександр
Пацієнти:
1 пацієнт (чол), 52 р., Рак н/а відділу прямої кишки ст. ІІ
2 пацієнт (жін), 50 р., Рак с/а відділу прямої кишки ст.ІІІ
З колегами, виконали  3D лапароскопічні ультранизькі передні резекції прямої кишки у пацієнтів з пухлинаминижньо-ампулярного відділу прямої кишки.
Декілька років тому при такій локалізації пухлини, практично завжди виконувалися операції без збереження відхідника і пацієнти були приречені на постійну стому.
Зараз завдяки досвіду хірургів, сучасному хірургічному обладнанню та високій організації вдалося видалити пухлини прямої кишки, позбутися смертельної хвороби та зберегти якість життя пацієнтам.
Було дуже приємно зустрітися та попрацювати пліч-о-пліч з досвідченими колегами з іншого міста поєднавши навчальний процес та зробити добру справу!
Пацієнти були виписані зі стаціонару додому на 4 та 5 добу після операції у задовільному стані та прекрасному настрої!
Усвою чергу дякуємо за теплу зустріч, бездоганну організацію, неймовірно приємний персонал та нестримне бажання до розвитку та руху уперед!
Наступний крок – операція на прямій кишці з використанням роботохірургії на роботі DaVinci!

Фахівці обласної дитячої лікарні провели першу у регіоні трансплантацію кісткового мозку.
За такі надскладні процедури до цього бралися лише столичні медики. Або ж хворим доводилося їхати за кордон. Першим пацієнтом став хлопчик, який бореться зі злоякісним онкологічним захворюванням.

Цей маленький хлопчик – справжній боєць. Протягом трьох років боровся зі злоякісним онкологічним захворюванням. Кілька операцій, три цикли складної хімії. Втім хвороба раз у раз поверталась. Тож, аби зупинити процес рецидиву пухлини, вирішили застосувати високодозну хімію.

Саме через те, що під час такої високодозної хімії гинуть не лише пухлинні клітини, а й кісткового мозку, й була потрібна трансплантація. За словами лікарів, це в рази збільшує вірогідність повного одужання. У випадку з маленьким Максимом – це була аутотрансплантація. Це коли хворий отримує власний кістковий мозок, оскільки він не уражений пухлинними клітинами.

За кілька тижнів після такої маніпуляції кістковий мозок хлопчика запрацював. Нині маленький пацієнт почувається добре. Втім, згадує мама, дні очікування були найтяжчі. Хлопчик був з татом у окремому боксі, тож вона з ним спілкувалась лише по відеозв’язку. Втім, коли її нарешті пустили до сина, – щастю не було меж.

Така аутотрансплантація кісткового мозку, яку зробили маленькому Максиму, – це справжній прорив. Раніше її робили лише у кількох столичних клініках або за кордоном. Та ось довезти туди встигали не всіх пацієнтів. Те, що тепер аутотрансплантація доступна і у нас – заслуга великої команди професіоналів.

Наступним кроком в обласній дитячій лікарні має стати трансплантація від родинних та неродинних донорів. Це дозволить сформувати повний цикл лікування.